Наприкінці 60-х років у Поворську працюють чайна, їдальня, 10 магазинів, з них — 2 продовольчих, взуттєвий, меблевий, книжковий. Тут є ощадкаса і філія зв’язку. При сільському клубові (колишньому польському костелі) вечорами відбувалися концерти, лекції, демонструвалися кінофільми, тут навіть була кімната щастя, у якій проходили урочисті реєстрації шлюбів, новонароджених, та гуртки художньої самодіяльності: хоровий, драматичний, танцювальний, художнього читання і вокальний.
Поворська сільська бібліотека з 1958 року носила почесне звання бібліотеки відмінної роботи і наприкінці 60-х років налічувала у своєму фонді 10 740 книг.
На початку 60-х рр. церкву Покрови Пресвятої Богородиці в Поворську за наказом комуністичної влади розібрали і тільки через 30 років, уже в часи незалежної України у селі було збудовано новий храм. Покрова Пресвятої Богородиці відзначається 14 жовтня. Свято встановлено на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови білу хустку — Покрову — і розкинула її над людьми в церкві, одночасно молячись за їхнє спасіння. Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України та жителів Поворська. Для прихожан села відкриті двері уже двох Свято-Покровських храмів. Свято Покрови є престольним святом села Поворськ.
У 1998 р. Поворськ відзначав свій 500-річний ювілей від дати першої письмової згадки. Цій події були присвячені виставка світлин «Фотографії розповідають», спортивні змагання на сільському стадіоні «Сила молода», екскурсії школярів на сільські підприємства, урочисте засідання в сільському Будинку культури, святковий концерт, тематична сторінка у міськрайонній газеті «Вісті Ковельщини», відкриття музею історії села при місцевій школі, районний фольклорний фестиваль «Народні джерела».
Шкільна світлиця приємно дивує кількістю експонатів із життя та побуту селян. Вас «зустрічають» ткацький верстат, ступа, праски, постоли, десятки і сотні інших речей. Особливу увагу привертає одяг початку ХХ століття. Від старовинних рушників віє рідним, теплим і поліським. А ще — вишиванки і картини місцевих художників. Але світлиця — це тільки прелюдія перед входом в головну кімнату, де облаштований музей історії села, що носить звання «зразкового».
В музеї — древні крем’яні знаряддя праці, знайдені на території села, зброя часів Першої світової війни. Багатим матеріалом репрезентований партизанський рух часів Другої світової війни. Особливої уваги заслуговують наукові дослідження на тему: «Історія однієї будівлі». В цій роботі — унікальний матеріал з історії католицького костелу, його переобладнання в радянські часи під клуб. Не забута в музеї історія рідної школи. Окремі експонати просто-таки вражають. Скажіть, де ви ще бачили набір сірникових коробок із зображенням всіх імператорів Росії? Серед колекції грошових знаків є польська купюра, на якій зображений поворський дуб (!). На цьому дереві в Першу світову знаходився спостережний пункт поляків, і біля нього зупинявся знаменитий герой Польщі Юзеф Пілсудський. Дуба знищили «перші совєти», але пам’ять залишилася.
Не забуто знаменитих односельчан і видатних особистостей, що вчились і закінчували Поворську школу. Серед них — мудрий і знаменитий художник із світовим іменем Віктор Крижанівський. Картини із сюжетами на теми дохристиянських богів і вірувань зачаровують. Здається, художнику відкрився Космос, звідки той черпав інформацію. А ще Крижанівський — поет. Не менш знаменитий поворчанин — письменник Йозеф Земба. Живе він в польському Любліні, але пише про своє рідне село цікаві книги. В Києві Поворськ представляє Надія Смолярчук — старший науковий співробітник музею-меморіалу Другої світової війни. Випускник школи Володимир Войтович очолював обласну раду Волині і т. д. Словом, є чим пишатись поворчанам.
